foxysparrow: (clever)
Нещодавно перечитала Ірену Старостіну. Непогана така книжечка. Раз знов почитати захотілось. Але маю декілька зауважень. Ось маю я відчуття, що не дає дівчинці спокою творчість Ірени (так так!) Карпи. Прям  наче закохана в неї.  А якщо ще й завважити, яке місце посідає лесбійська тема, то якось цікаво стає. Проте, я проти меншинств нічого не маю, то ж не про те річ.
Ось цікаво так - такий веселий лагідний початок, читаєш і насолождуєшся кожним словом. А потім прям готіка і чортівня якась. Все таке сумне й чорне. А в кінці - то ваще! Шось мені це нагадує, ще б хрестиків і Марш Мертвих додати - і канфєтка. Це так треба - спочатку все добре й весело, а потім погано-погано? Щоб життя медом не здавалось, ага. Ну то я краще Жадана або Дністрового почитаю, коли мені повіситись захочеться.
Але, нічо так дєвучка, хай ще пише.
пи си. А на світлинці така кралечка  приємна, і не скажеш :)
foxysparrow: (Default)
Світлана Пиркало " Зелена Маргарита" - чудова річ! Якби я писала про себе - було б у такому самому стилі. Отримала задоволення, давно такого не було.
foxysparrow: (clever)
Довелося мені надибати на  таку авторку: Люко Дашвар. Зараз читаю третю її книжку.
Якщо коротко: перша - Село не Люди, таки дійсно книга-шок. Чого я вже тільки не читала, але ця справді не лишає байдужим. Хоча вимальовується трохи хвора уява (із серії "а в кінці всі повмирали"), все одно - читати варто! Сумно, до речі, про "свідомих українців" читати, так воно й є. Хм, і от ще не знаю як книжку свекрусі віддавати (це вона випадково купила і ще не читала) червоніє
Друга книжка - Молоко з Кров'ю. Не така жорстока, більш психологічна, про дуже дивне кохання. Змушує подумки сперечатися з героями, думати і аналізувати їх дії навіть коли не читаєш. Той випадок, коли симпатію відчуваєш не тільки до главної героїні, а до її "гнобителів", до тих кого б у підручнику назвали негативними героями і шпетили - якій він такий-сякий. А я його можу зрозуміти. Хоча й її теж можу, як раз мені дуже легко відчути себе на її місці. Ага, казати добре, а якщо сама - як би діяла?
Мене дуже зачепило. З троьох - це найкраща! 
Ну, третю ще тілько до половини дійшла (Рай.Центр), так, цікава, але більш звичайна та звична, на якомусь іншому рівні. Потім побачимо...
foxysparrow: (clever)
Лузина "Мой труп"
Это - не ведьмы, это другое! Все новые грани открываются, и я с нетерпением жду: а что ж дальше. И продолжения ведьм тоже жду :))
На самом деле если так задумываться и анализировать можно с ума сойти. И никого не останется в жизни. Наверное, я как страус предпочла бы не проводить таких расследований. Хотя я и так во многом одиночка.
Но книгу я бы так называть побоялась :( По моему это излишний эпатаж, хотя я умеренно суеверная - как-то...
Но, как всегда, хочется не упустить ни одного слова, уловить все оттенки и настроения. Я такие книги читаю дольше, чем обычные. Их хочется обезразмерить.
foxysparrow: (clever)
Почала читати трилогію полячки Ізабелли Сови. Перша книжка - "Смак свіжої малини".
Я поки що в захваті, з перших сторінок (бо буває,що спочатку - поки автор не розкачається -  книжка не подобається, або довго не розумієш чи варто читати, а потім стає цікаво). Щось схоже (якщо дуже грубо) на Бріджіт Джонс по-нашому. Чому по-нашому? Бо реалії майже не відрізняються від наших, і менталітет схожий. Враження дуже схоже на те,як коли читаєш "Сьомгу" або Сняданко.
Маю особливо подякувати перекладачці Андрієвській, бо без її хисту та відчуття слова нічого б не було. Яка лексика! Які влучні українські слова та звороти! Стилістична забарвленість схожа на музичний фонтан у Празі.
Сюжет цікавий, але ще більше я насолоджуюсь формою :))))

Сподіваюсь по прочитанні таке враження й зостанеться, і мій захват не вивітриться.
foxysparrow: (clever)
Цю книжку треба читати на самоті. В одиночестве - но не душевном, а физическом. Не будучи самотньою. Бо тоді було б ще важче.
А так - ні, не важко, поки читаєш існує світлий сум, і все навкруги таке красиве.
Ирэн Роздобудько "Увядшие цветы выбрасывают". Російською мовою.
Раніше я вважала її чимось скоріш ширвжитковим, чи ні - трохи поверховою, хоча про оленів було написано досить гостро. А зараз вона вийшла на новий рівень, вищий, щиріший, з відкритими очима та душею.
Я гуляла по алеї. Навколо напіврозсталий сніг. Мрячить, сіро... Але мені це подобається. Такі книжки потрібно читати саме так.  Я не могла відірватися, хотілося читати й читати, але хотілося розтянути на довше. Хотілося думати, згадувати своє життя, проводити паралелі. Але в мене було так мало часу - півтори години! Тому я ще не дочитала, і це чудово. Бо такі книжки не можна перечитувати, хоча дуже хочеться. Не можна псувати ауру співпадіння настрою, оточення та книжки.
foxysparrow: (clever)
Ось читаю Чеха те, що не знайшла в Яндексі (і навіть у гуглі), а натрапила в бібліотеці у надрукованому вигляді :))))
Спочатку була в захваті, потім попустилася, потім знов дуже сподобалось... ось такі перепади. Зрештою, хлопець ще молодий, а Дереш гарно впливає на таких своєю лексикою (хоча ні, я їх зовсім не порівнюю, ні в якому разі!), та й проти специфічних слів нічого не маю.

А от Сняданка з чебрецем трохи розчарувала. Так, цей твїр набагато глибший і серйозніший, але читався якось зі скрипом, і враження не таке яскраве залишилось. Ну нічо, не все коту масляна. Може, це в мене настрій такий був. Сумний та недобрий. Тоскно досі. Думаю все як він там, чи ще живий взагалі... Такі дурні думки лізуть. Ми  відповідальні за тих, кого підкорили своєю харизмою, ще й зумисно. А я не впоралася з цією відповідальністю.
foxysparrow: (clever)
От ще гарна книжка: Катерина Калитко "М.Істерія".

морок

Jun. 28th, 2008 11:39 am
foxysparrow: (clever)
Зараз читаю Любомиру Княжич "Морок", зачіпає за живе. І тема книжки, і мова - все чудове. Треба ще щось цієї авторки пошукать.
А от минулу книжку читала - вже не пам'ятаю навіть хто написав. От бувають такі, що не лишають нічого в душі.

жінки

May. 30th, 2008 09:36 pm
foxysparrow: (clever)
Дочитала "Сьомгу", побільше б таких книжок. Не хочу писати - чому, щось аналізувати. Просто відчулося.
а от чому всі так пруться від Гретковської - не розумію. От не йде вона мені. Дещо я осіліла, а від дечого знудило. Сиділа в ЖК, нудно, а тут ще вона...
foxysparrow: (clever)
Де б мені скачати Сняданку "чебрець в молоці"? у нема зараз грошей купити, сиджу голодна.
foxysparrow: (Default)
Леонід Кононович "Тема для медитаціі". Пробрало до живого. Одне діло на всих усюдах кричати про той Голод і спекулювати, а інша справа - поринути у ту атмосферу завдяки таланту людини, небайдужої до долі України. Написано  у 2002 році, проте нічого не змінилось - такі ж самі політики, і втрата орієнтирів ще поглибилась і навіть набула нечуваних розмірів.
Тепер не знаю, що читати, якось не лізе нічого після такого. Тільки думати.
Зустріла однокласницю, стільки років не бачились. В неї двійня, але... Діти не ходять, дуже хворі, за що їй таке? Така чудова дівчина, чому все так... Дуже сумно.
І це все на фоні квітнучих дерев, весняного вітру і запашного повітря.

Profile

foxysparrow: (Default)
foxysparrow

November 2015

S M T W T F S
1234567
891011 121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 23rd, 2017 04:16 pm
Powered by Dreamwidth Studios